Уявіть собі, що ви знайшли скарб. Фантастика? Не зовсім. Таке трапляється. І що робити, якщо ви його таки знайшли? От для цього існують закони, щоб обмежити людину певними рамками і розставити крапки (інколи над І, а іноді і три крапки). Отже, що про це каже наше законодавство.
Стаття 343. (Цивільного Кодексу України) Набуття права власності на скарб
1. Скарбом є закопані у землі чи приховані іншим способом гроші, валютні цінності, інші цінні речі, власник яких невідомий або за законом втратив на них право власності.
2. Особа, яка виявила скарб, набуває право власності на нього.
Якщо скарб був прихований у майні, що належить на праві власності іншій особі, особа, яка виявила його, та власник майна, у якому скарб був прихований, набувають у рівних частках право спільної часткової власності на нього.
3. У разі виявлення скарбу особою, яка здійснювала розкопки чи пошук цінностей без згоди на це власника майна, в якому він був прихований, право власності на скарб набуває власник цього майна.
4. У разі виявлення скарбу, що становить культурну цінність відповідно до закону, право власності на нього набуває держава. { Абзац перший частини четвертої статті 343 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2518-VI ( 2518-17 ) від 09.09.2010 }
Особа, яка виявила такий скарб, має право на одержання від держави винагороди у розмірі до двадцяти відсотків (?) від його вартості на момент виявлення, якщо вона негайно повідомила міліції або органові місцевого самоврядування про скарб і передала його
відповідному державному органові або органові місцевого самоврядування.
Якщо скарб, що становить культурну цінність, був виявлений у майні, що належить іншій особі, ця особа, а також особа, яка виявила скарб, мають право на винагороду у розмірі до десяти відсотків від вартості скарбу кожна. { Абзац третій частини
четвертої статті 343 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2518-VI ( 2518-17 ) від 09.09.2010 }
5. Положення цієї статті не поширюються на осіб, які виявили скарб під час розкопок, пошуків, що проводилися відповідно до їхніх трудових або договірних обов'язків.
Слід звернути особливу увагу на статтю 193 Кримінального кодексу України, яка встановлює кримінальну відповідальність за привласнення знайденого або випадково опинилося у винного чужого майна. Вона визначає, що:
1. Скарбом є закопані у землі чи приховані іншим способом гроші, валютні цінності, інші цінні речі, власник яких невідомий або за законом втратив на них право власності.
2. Особа, яка виявила скарб, набуває право власності на нього.
Якщо скарб був прихований у майні, що належить на праві власності іншій особі, особа, яка виявила його, та власник майна, у якому скарб був прихований, набувають у рівних частках право спільної часткової власності на нього.
3. У разі виявлення скарбу особою, яка здійснювала розкопки чи пошук цінностей без згоди на це власника майна, в якому він був прихований, право власності на скарб набуває власник цього майна.
4. У разі виявлення скарбу, що становить культурну цінність відповідно до закону, право власності на нього набуває держава. { Абзац перший частини четвертої статті 343 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2518-VI ( 2518-17 ) від 09.09.2010 }
Особа, яка виявила такий скарб, має право на одержання від держави винагороди у розмірі до двадцяти відсотків (?) від його вартості на момент виявлення, якщо вона негайно повідомила міліції або органові місцевого самоврядування про скарб і передала його
відповідному державному органові або органові місцевого самоврядування.
Якщо скарб, що становить культурну цінність, був виявлений у майні, що належить іншій особі, ця особа, а також особа, яка виявила скарб, мають право на винагороду у розмірі до десяти відсотків від вартості скарбу кожна. { Абзац третій частини
четвертої статті 343 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2518-VI ( 2518-17 ) від 09.09.2010 }
5. Положення цієї статті не поширюються на осіб, які виявили скарб під час розкопок, пошуків, що проводилися відповідно до їхніх трудових або договірних обов'язків.
Слід звернути особливу увагу на статтю 193 Кримінального кодексу України, яка встановлює кримінальну відповідальність за привласнення знайденого або випадково опинилося у винного чужого майна. Вона визначає, що:
"Присвоєння особою знайденого або випадково опинилося у нього чужого майна, яке має важливу історичну, наукову, художню або культурну цінність, а також скарбу, - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців."
Порядок передачі знайденого скарбу відповідним державним органам, механізм його оцінювання, подальшого розпорядження ним, обліку, реалізації, уцінки, виплати належної винагороди і т.д., регламентуються "Порядком обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 р. N 1340.
Слід зазначити, що норми вищенаведеного Порядку, а також норми статті 193 Кримінального кодексу України застосовуються як для поняття "Скарб", так і для понять "Безхазяйне майно" і "Знахідка".
Ось так то. Звісно, такі "чудеса", як просто знайти скарб (особливо не шукаючи його) - це фантастика. Але, як там у "Діамантовій руці було?" - "поскользнулся, упал, очнулся - гипс". Всяке буває. ;)
Немає коментарів:
Дописати коментар