Центр науки "Копернік". Планетаріум "Небо Коперника". Або що обов'язково потрібно побачити у Варшаві з дітьми

Ми  розглядали можливість поїхати зразу ж після Нового року до Варшави. І коли наші близькі друзі запропонували нам поїхати разом, звісно, ж наші сумніви розвіялись.Діти товаришують, а в обовязковій культурній програмі було відвідування Центру науки "Копернік" та Планетаріуму "Небо Коперніка". Отже, коротко про враження.

Центр Науки знаходиться на самому березі Вісли. Відкрили цей казковий заклад не так давно - у 2010 році.

 Територія наукового центру розділена на декілька зон. Серед них є зона, присвячена біотехнологіям, "Зона світла", світ руху, театр роботів, зародження цивілізації і ще багато-багато цікавого, зокрема і планетаріум. Сама будівля Центру науки - вражає своїми розмірами.

Якщо ви зайдете всередину - 99% буде досить велика черга до кас, яку треба буде простояти близько 40 хв. Тому найкраще попередньо резервувати квитки на сайті самого центру   Ми ж цього заздалегідь не робили, тому поки хтось з батьків стояв у довжелезній черзі, інший йшов з дітьми здавати речі в гардеров, досліджувати першого робота при вході та ознайомлюватись з асортиментом крамниці, в якій вкінці прогулянки (тобто вкінці дня) ми придбали гру.

Нарешті квитки на руках. Себто пластикові картки, які потрібно використовувати для багатьох інтерактивних стендів у Центрі. До слова, ми придбали сімейний квиток. У Центрі є ресторанчик, де можна поїсти, окрема зона для малесеньких дітей.

апарат для вироблення електроенергії

 Я навіть 5% не передам тут фотографіями кількості цікавинок. Дуже багато стендів по фізиці, мікробіології, робототехніці. Є досить інтерактивних штучок для дорослих.


Наприклад,  інтерактивний стенд для дорослих

Чи для прикладу стенд, який  відповідає на питання,  яка стрічка світових новин була б, якби зникла з лиця землі якась країна.  Я вибрала одного нашого сусіда. І вуаля результат

Наукові штучки для дослідів є аж на 2 поверхах будинку. Тому якщо ви вже вибрались сюди самі чи з дітьми - навіть не розраховуйте на півдня. Це цілий день точно. Просто обійти, я вже не кажу все попробувати та вникнути. Обов'язково спробуйте стенд з випробовування себе на стійкість до землетрусів, поуправляйте роботом, який складає кубики, пограйте на арфіз невидимими струнами. Та максимально все спробуйте. Більше розповідати не буду. Самі побачите.
Ну і звісно, на закуску було відвідування планетарію. Ми обрали виставу про Астронавтів. Все було настільки реалістисно, настільки захопливо. Я ніби дійсно політала в Космосі. У мене трохи закрутилась голова.
Загалом Центр Науки у Варшаві сподобався. Раджу всім його віднести, хто ще не був, у список "маст сі" у Варшаві. ;)

Закарпатські акценти 2014. Фестиваль бограчу.

Закарпаття завжди манить своїм неповторним шармом. Не відмовили у зустрічі з Ним ми і цього року. Зупинюсь на кількох не так враженнях, як акцентах, які не помічала попередні роки.
Отже:
Акцент №1. Бограч. Не можу сказати, що дуже любила цю страву, але вона таки колоритна, ситна. Цього року потрапили ми на фестиваль бограчу. Проводився у Косино.

Крім бограча  чимало страв інших - особливо м'ясних. Вразив величезний на цілу сковорідку дерун кейзлик.

Така ось колоритна частувальниця

Комусь рецепт бограча?

Ну і делікатес. Для цінителів. Свинячі вуха. Я шматочок спробувала з 2 міліметри. Мабуть, я ще не доросла. )
А ось і головна будівля комплексу відпочинкового термальних вод Косино. Що надзвичайно вразило в самій будівлі - її покриття. очерет як шовковий. дуже гарно.

На території термальні джерела, лежаки, дуже гарна дитяча зона з гірками, футболом на воді. Дітям дуже сподобалось.
Дорослі, обережно, сливовиця у поєднанні з гарячими термальними ваннами може дати цілком несподіваний результат).
Акцент №2. Чани. Фото не буде, бо так щось вийшло, що всі фото у чанах і якось не пасує. Але ось це поєднання,коли ти шкваришся на вогні у чані в оточенні різних трав а потім занурюєшся у холодну гірську річку- це щось. Клаааасно.
Акцент №3. До трав'яного чаю у невеличкій піалці брусниця у сиропі. Мням-мням. 
Акцент №4. Червоні каштани. Якось вся увага раніше була на магнолії та сакурі. Але цей червонуватий цвіт - така краса!

Акцент №5. Ужгород - набережна навпроти центральної частини міста.  Як там гарно! Кащтани, лавки, і тиша.  Ось таких їжачків зустріла.

На фото видно стежечку майже біля Ужа - от там сам смак погуляти. А з моста видно величеньку рибу. Якось затишно у Ужгороді, тепло, спокійно - ніби у дитинство повернулася.

Акцент №6 Чорнослив в шоколаді. Я завжди любила саме виготовлений у Закарпатті чорнослив в шоколаді, але ніколи не купувала про запас, будучи у самому  Закарпатті. Цього року все по-іншому.
Непогане рішення - таке асорті. Крім чорносливу і курага, і персик, фінік, інжир.

 Я люблю Закарпаття - за спокійну харизму та ідентичність. Місцеві люди пишаються нею-  і це чудово. Цього року вперше задумалась над тим, що дуже не хотіла б, щоб приїжджати у цей чарівний край з візою у паспорті. Ми всі різні, своєрідні - і тим маємо величезний потенціал при умові єдності та дружності.

 

Страсна п'ятниця. Картина Любові Міленко "У кожного своя дорога — до Бога"

 

 

Любов Міленко "У кожного своя дорога — до Бога"

 

А у п'ятницю страсну -
Тяжко було на душі.
Продивлялася титри подій своїх,
Зміряла цінності.
Ти всього лиш маленька краплинка
В морі цім,
У якій відбивається Всесвіт.
Ти - Людина.
І сім п'ятниць на тиждень
Уже передують оцій.
У такій нестабільності
Ти вже роками стабільна.
Діалог із собою
В ком сніговий переріс.
І не танув у часі,
А ледом обріс. Зимно.
І за тижнями тижні
Дорогою хресною йдуть.
І сім п'ятниць на тиждень
Кличуть до посту сумління.
В кого серце
Про сенс життя не болить,
Не шукатиме в людях Христа
Для Його - не свого спасіння.

 

Олена Лісовська

Прогулянка Трускавцем. Джерела Едвард та Юзя.

Здавалася б недалекою є відстань від Львова до Трускавця. Проте чомусь мені ніколи досі не доводилось побувати у цьому відомому місті-оздоровнику. Звісно, важко пізнати нове для себе місце за декілька годин. Так як їхали ми у Трускавець вже з Меденичів і не самі, а з компанією з невеличкими дітьми, звісно, постало у нас питання - де б то поїсти у Трускавці і трохи відпочити. По дорозі телефонували знайомим, які бували тут раніше чи мешкали колись тут. Невеличких затишних ресторанчиків ніхто не міг порадити. Всі попереджали: самі ж розумієте, курортне місто. Але всі без винятку згадували ресторан "Ґражда" на території санаторію "Карпати". Мовляв, там і кухня хороша, і дітям буде рай, де поганяти і побігати. Чесно кажучи, були вже трохи втомлені і не хотілося мотати круги у пошуках щастя, тому в місцевих мешканців швидко попитали дорогу до санаторію і вже в`їзджали на величезну територію.

Скажу відверто, масштаби і доглянутість місцини мене приємно вразили. Знаєте, це одне з тих місць, коли саме перебування у тій затишній атмосфері може лікувати.А ще сподобались цікаві ковані скульптури. 

 Ось ця, для прикладу, називається "Сонячний годинник". І дійсно, ми звіряли годину. Тінь падає чітко. Дуже сподобалось і вразило.

 Приємна територія манить до відпочинку. Є де присісти - як на сонці, так і в тіні.

 Ще одна скульптура "Вертеп"

 А це "Мавка і Чугайстер"

 Ну і сам санаторій. 

Що стосується ресторану, то ми таки там обідали. Кухня українська.  Меню стандартне. Не можу нічого особливо хорошого сказати, як і поганого. Ціни середні як у Львові  в типовій ресторації. Загалом позитивні відгуки.

  А далі пішли на прогулянку містом. Ось так виглядає музей. Місто має древню історію. 

 Назва міста "Трускавець" до цього часу викликає суперечки істориків. Одні вважають, що "Трускавець" - це видозмінена форма польського слова truskawka - полуниця. Але полуниця з`явилася в Європі тільки після 1712 року і була привезена з Чілі французьким офіцером Фрез`є. А назва міста вперше зустрічається вже у XV ст. Інші вчені вважають, що на назву міста вплинула литовська мова. По-литовськи druska - це сіль, а Прикарпаття - відомий центр солеваріння. З цим промислом пов`язані назви багатьох населених пунктів Львівщини, наприклад: Стара Сіль, Ясениця Сільна, Солець, Солонсько. На користь цього варіанту свідчать тісні міждержавні стосунки Галицько-Волинського князівства і Великого Князівства Литовського у XII-XV ст.
   Датою офіційного заснування бальнеологічного курорту вважається 1827 р., коли тут було споруджено приміщення для перших 8 ванн.

Старі фото з просторів нету

 Сучасний Трускавець несе в собі настрій неспішності і атмосфери, коли хочеться просто гуляти-гуляти великим парком. Трохи дратують картаті вивіски крамниць-кіосків.

 А ось цей санаторій досить навіть колоритний 

 А ось і бювет. Ми фотографували в години, коли він зачинений, тому біля нього зовсім пусто. Але пройде 2 години і спостерігатиметься зовсім інша картина

 Джерело №6 «Едвард», будівля - пам'ятка архітектури XIX-XX століть. Являє собою стару шахту, за допомогою якої до 1910 року тут видобували озокерит. З 1910 року воду, розкриту шахтою, використовують у лікувальних цілях.

 Ось така скульптура зустрілась нам.

 І такий колоритний музика. Спочатку він почав для дітей грати "Голубой вагон", але потім на прохання однієї чудової панянки з нашої компанії дав джазу скрипці, ну вірніше коломийки. Заграв він на скрипці коломийку. Файнезно так!

 Джерело Юзя, у воді якого стільки гліцерину, що якщо нею вмиватися, то повертається нібито краса. Ну, ми, дівчата, звісно, вмились біля джерела. ) Але дійсно вода дуже м`яка.  

 Ось ми у бюветі. Тут людно. Кожен обирає те джерело, яке йому "прописав лікар". Найбільш популярним залишається "Нафтуся".

  Зображення упівців біля церкви.

 Іван Франко 

 У Львові часто ходжу теж по вул. С. Бандери

Ну і гелікоптерчик. Дітей зацікавив. 

Ще згадався випадок. Купили ми в самісінькому центрі Трускавця біля кіоску морозиво. Було нас багатенько і різне вибирали. Хтось хотів зразу ж їсти. Хтось хотів присісти десь на лавці. Заплатили гроші, взяли морозиво і пішли собі. Пройшли десь так метрів з 300 і доганяє нас той хлопчина, що морозиво нам продав: ми забули 2! Просто не помітили їх в пакеті приготовленому і не взяли. А він догнав нас, безголових, і віддав. От якщо він прочитає колись мій запис, то дякую йому ще раз. 

Дякую Трускавцю і його мешканцям. 

Їдемо далі.

Меденичі. Зоопарк "Лімпопо"

Я не любитель зоопарків, але про звіринець в Меденичах чула багато позитивних відгуків. Діти хочуть на звірят подивитись. Їдемо. Зоопарк називається "Лімпопо". Знаходиться він в 60 км від Львова. Зоопарк приватний, але очікування мої виправдав. Звірі в чистоті, виглядають ситі. Не можу сказати, що вкрай задоволені. 

На території є дитячий майданчик, місця, де можна присісти і відпочити, досить чисті туалети. Гарно облаштовані клумби. Загалом враження непогані, наскільки вони можуть бути від зоопарку. 

Декілька фото (клікабельні):

Павичі та пави. Яке ж у них гарне пір`я!

кліточки для мавп

шустряка

Отакі песики бувають )))

от такий лазючий

Черепаха-аха. Їх тут багатенько. Досить великі

Симпатичні крілики

Ось такий носоптах

бурмило ведьмедьович. (звиняйте за купу в кадрі ) )

Рішучий звір

От цей птах найбільше мене вразив. Він такий великий, суворий.....і здається, що все розуміє і зараз тобі щось скаже

вигляд на курочки

чорні пантери. рррр

є місце, де і побігати можна дітям. Майданчик наліво - досить великий

мудра

також птаха вражає

харчується не листочками

тигр був трохи роздратованим

є де стрибати мавпочкам

пави

Якщо ви ще не були у Меденичах - дуже раджу. Можна сміливо вносити в список як основного, так і проміжного пунктів мандрівки (ми зробили саме так). Наступним пунктом призначення був Трускавець. Але про нього трохи пізніше.