Закарпаття завжди манить своїм неповторним шармом. Не відмовили у зустрічі з Ним ми і цього року. Зупинюсь на кількох не так враженнях, як акцентах, які не помічала попередні роки.
Отже:
Акцент №1. Бограч. Не можу сказати, що дуже любила цю страву, але вона таки колоритна, ситна. Цього року потрапили ми на фестиваль бограчу. Проводився у Косино.
Крім бограча чимало страв інших - особливо м'ясних. Вразив величезний на цілу сковорідку дерун кейзлик.
Комусь рецепт бограча?
Ну і делікатес. Для цінителів. Свинячі вуха. Я шматочок спробувала з 2 міліметри. Мабуть, я ще не доросла. )
А ось і головна будівля комплексу відпочинкового термальних вод Косино. Що надзвичайно вразило в самій будівлі - її покриття. очерет як шовковий. дуже гарно.
На території термальні джерела, лежаки, дуже гарна дитяча зона з гірками, футболом на воді. Дітям дуже сподобалось.
Дорослі, обережно, сливовиця у поєднанні з гарячими термальними ваннами може дати цілком несподіваний результат).
Акцент №2. Чани. Фото не буде, бо так щось вийшло, що всі фото у чанах і якось не пасує. Але ось це поєднання,коли ти шкваришся на вогні у чані в оточенні різних трав а потім занурюєшся у холодну гірську річку- це щось. Клаааасно.
Акцент №3. До трав'яного чаю у невеличкій піалці брусниця у сиропі. Мням-мням.
Акцент №4. Червоні каштани. Якось вся увага раніше була на магнолії та сакурі. Але цей червонуватий цвіт - така краса!
Акцент №5. Ужгород - набережна навпроти центральної частини міста. Як там гарно! Кащтани, лавки, і тиша. Ось таких їжачків зустріла.
На фото видно стежечку майже біля Ужа - от там сам смак погуляти. А з моста видно величеньку рибу. Якось затишно у Ужгороді, тепло, спокійно - ніби у дитинство повернулася.
Акцент №6 Чорнослив в шоколаді. Я завжди любила саме виготовлений у Закарпатті чорнослив в шоколаді, але ніколи не купувала про запас, будучи у самому Закарпатті. Цього року все по-іншому.
Непогане рішення - таке асорті. Крім чорносливу і курага, і персик, фінік, інжир.
Я люблю Закарпаття - за спокійну харизму та ідентичність. Місцеві люди пишаються нею- і це чудово. Цього року вперше задумалась над тим, що дуже не хотіла б, щоб приїжджати у цей чарівний край з візою у паспорті. Ми всі різні, своєрідні - і тим маємо величезний потенціал при умові єдності та дружності.
Отже:
Акцент №1. Бограч. Не можу сказати, що дуже любила цю страву, але вона таки колоритна, ситна. Цього року потрапили ми на фестиваль бограчу. Проводився у Косино.
 |
| Така ось колоритна частувальниця |
Комусь рецепт бограча?
А ось і головна будівля комплексу відпочинкового термальних вод Косино. Що надзвичайно вразило в самій будівлі - її покриття. очерет як шовковий. дуже гарно.
Дорослі, обережно, сливовиця у поєднанні з гарячими термальними ваннами може дати цілком несподіваний результат).
Акцент №2. Чани. Фото не буде, бо так щось вийшло, що всі фото у чанах і якось не пасує. Але ось це поєднання,коли ти шкваришся на вогні у чані в оточенні різних трав а потім занурюєшся у холодну гірську річку- це щось. Клаааасно.
Акцент №3. До трав'яного чаю у невеличкій піалці брусниця у сиропі. Мням-мням.
Акцент №4. Червоні каштани. Якось вся увага раніше була на магнолії та сакурі. Але цей червонуватий цвіт - така краса!
Акцент №5. Ужгород - набережна навпроти центральної частини міста. Як там гарно! Кащтани, лавки, і тиша. Ось таких їжачків зустріла.
На фото видно стежечку майже біля Ужа - от там сам смак погуляти. А з моста видно величеньку рибу. Якось затишно у Ужгороді, тепло, спокійно - ніби у дитинство повернулася.
Акцент №6 Чорнослив в шоколаді. Я завжди любила саме виготовлений у Закарпатті чорнослив в шоколаді, але ніколи не купувала про запас, будучи у самому Закарпатті. Цього року все по-іншому.
Непогане рішення - таке асорті. Крім чорносливу і курага, і персик, фінік, інжир.
Я люблю Закарпаття - за спокійну харизму та ідентичність. Місцеві люди пишаються нею- і це чудово. Цього року вперше задумалась над тим, що дуже не хотіла б, щоб приїжджати у цей чарівний край з візою у паспорті. Ми всі різні, своєрідні - і тим маємо величезний потенціал при умові єдності та дружності.
Дякую за гарну розповідь про цікаву мандрівку.
ВідповістиВидалитиКласно там. Ніби час застигає...
Каштани дійсно чудові. Як і усе, що довкола нас.
Різнобарвність прикрашає нашу Україну.
Миру нам усім!
P..S.: бракує фотородзинки - фото у чанах ;)