Український Казимир Малевич

Бачити світ – ще не значить бачити його очима, але бачити світ можна і знанням, і всім єством. (К. Малевич)

 

Для мене ім'я Казимира Малевича асоціюється з його "Чорним квадратом". І тут зустрічаю статтю про нього і прозріваю. "Русский художник" насправді є українцем з польським корінням.

 

До 17 років Казимир Малевич жив по селах України. Розмовляв українською, разом із селянками розмальовував хати в орнаментальному, тобто абстрактному, стилі. У 1920-х , коли його цькували в Москві та Ленінграді, в Україні його прийняли на професорську посаду, виставляли, публікували теоретичні статті... І раптом – з іншими інтелігентами – позбавили роботи в погромному 1930-му. Надії на порятунок луснули й тут. Звідси розпачливе «Більше не хочу бути українцем!». Василь Симоненко у подібній ситуації вигукнув: «Україно, тебе я терпіти не можу!» Людей села Малевич зображував завжди. «Вони навчили мене мистецтва. Селяни здавалися мені чистими, на відміну від робітників цукроварень, де працював мій батько». Коли селянам більшовики перебили хребта, він почав малювати їх ляльками-калічками на жовто-блакитному (як український прапор) тлі.

ПОНЕВОЛЕНА УКРАЇНА. Селяни перетворилися на безрукі, безликі постаті, які звинувачували владу у винищенні селянства

«ЛЮДИНА, ЩО БІЖИТЬ». Образ, присвячений Голодомору 1933 р.

За спогадами наймолодшої сестри Вікторії, Казимир Малевич «писався в анкетах українцем, радив те саме робити і нам з братом, добре знав українську мову». Хоча, перебуваючи в Польщі й шукаючи порятунку від цькування комуністичної влади, назвав себе в офіційному формулярі поляком. Навіть намагався лишитися в сусідній країні, однак, за іронією долі, тамтешня влада відмовила, вважаючи його більшовиком. А небіж художника – син Вікторії – і досі згадує, як дядько катав його, малого, на дужих плечах, як вечорами батько та Казимир Малевич співали українських пісень. Саме тоді він уперше почув «крамольні» слова «Ще не вмерла України ні слава, ні воля», що їх майже пошепки співали чоловіки. Найулюбленішою ж піснею Казимира Малевича була «Гуде вітер вельми в полі, реве, ліс ламає».



 

матеріали використовувала звідси

 



Мартін Гекманнс "Коли у світ з'являється людина"

Людина лише тоді по-справжньому дорожить життям, коли в неї є щось несумірно дорожче за власне життя. (Ліна Костенко)

На днях ходила на виставу "Коли у світ з'являється людина" відомого німецького драматурга Мартіна Гекманнса.  Трагедія втраченого часу на 1 дію. Щось було у самому описі і назві, що манило піти. Настрій був відповідний. І перешкоди піти я ігнорувала. Навіть перспектива запізнитися  - хоча встигла. Навіть запізнення коліжанки - та переконала йти мені самій, а вона приєднається пізніше.

Я зайшла в зал, сіла зі своїми думками. Почалася вистава - і я пропала. Вистава модернова. Це перший мій досвід перегляду такого роду вистав. Сподобалось - не те слово. Гра акторів - талановита, як на моє аматорське око. Виходила з залу я схвильована і з почервонівшими очима та носиком.

Цитати, які запам'яталися:

Коли ти говориш "Я" - ти подвоюєшся;

Уникати прийняття рішення - це також рішення;

Втеча - це також рух кудись;

Ось невеликий проморолик вистави. Він не відображає всю суть її, але оглядово можна побачити стиль.

А потім зі мною відбувся випадок. Я ледь не загинула. І зрозуміла це не зразу, бо навіть не встигла налякатися. Подробиць не хочу згадувати. Але у той день, а особливо ввечері  я в повній мірі відчула кожною клітиночкою свого тіла, що ось вона -  точка біфуркації. Щось вже змінилося. Я дякую за все, що маю. ..

Щедрик, щедрик, щедрівочка...і "ювелір" Леонтович

Одна з найпопулярніших різдвяних пісень "Carol Of The Bells", яка у період Різдва звучить у Сполучених Штатах Америки, Канаді, Європі, Австралії,  Японії та інших країнах прийшла настправді з України. Так, прототипом її є відома українська щедрівка "Щедрик".  Микола Леонтович -- талановитий український композитор, фольклорист працював над цією мелодією і надав їй оригінальне аранжування. Леонтовича часто порівнюють з ювеліром, який, "вишукуючи дорогоцінні діаманти народної пісні, філігранно шліфував їх за допомогою свого майстерного аранжування".

Потрапив композитор за цю щедрівку до "чорного списку" як ворог радянської влади. І у будинку його батьків в нiч з 22 на 23 сiчня 1921 року був вбитий пострілом в груди пiдiсланим чекiстом. (Джерело: http://postup.brama.com/usual.php?what=18954)

Після того, як минуло 20 років з моменту першого виконання "Щедрика" в Україні, відомий композитор, поет і дириґент Пітер Вілгоускі 1936 року написав до щедрівки англійські слова й назвав пісню "Carol Of The Bells" . З того часу пісня стала однією з найпопулярніших різдвяних мелодій Заходу.

В Україні мелодія щедрівки стала більш академічною. У дитинстві я співала її у місцевому хорі. І досі дуже люблю.

Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
"Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей,
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва."
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.

Свята тривають!!! Зі старим Новим роком всіх!!!! Щедруємо!

На новорічні свята отримала в подарунок таку чарівну відкритку, зроблену золотими руками.

ДЯКУЮ!!!!!

подарунок

Сьогодні отримала подарунок. Милуюсь і тішусь, як дитина. Знаю, що від душі. Краса, правда? Це маленький витвір мистецтва.

І під настрій :)

Лише у нашім Львові
Живе те дивне слово,
Яке ще не вписали в словник професори!
Та кожна львівська панна
З колиски знає певно,
Що краще "коліжанка"
Їм слово не знайти!

Приспів:
Запрошу коліжанку
На кави філіжанку,
Запрошу коліжанку
До себе знов і знов,
Бо тільки коліжанка
В душі загоїть ранку
І серце полікує
Словами про любов!

У цьому диво-слові
Усі скарби чудові,
Найкращі барви світу заховано у них!
Зійдуться коліжанки -
Розмови аж до ранку,
Кружляють містом мрії,
Що левам не до сну!

Приспів

Лише у нашім Львові
Живе те дивне слово,
Яке ще не вписали в словник професори!
Та кожна львівська панна
З колиски знає певно,
Що краще "коліжанка"
Їм слово не знайти!Приспів. (2)

Діти в роботах Ольги Громової

Недавно випадково, шукаючи потрібну мені інформацію в просторах нету, натрапила на цікаві ілюстрації. Почитала про художницю. Глянула на роботи - і стала її прихильницею. Мова йде про Ольгу Громову. ЇЇ жанр - ілюстація і карикатура.
Ось коротенька вибірка на дитячу тему:

Як все-таки наші діти схожі на нас!)))

Батьки і діти

Бачити красу у всьому - треба вчитися у наших дітей

краса

Навіть, якщо на душі паскудно, ми втомлені і роздратовані - діти вміють це виправляти )))

Зеркало

Діти позбавляють наше життя сірості