Андрій Курков "Львівська гастроль Джимі Хендрікса". Фотомандрівка по Львову

Вже стартувала моя улюблена подія, що х року в рік відбувається у Львові: Форум видавців. І я б додала - форум авторів та читачів. Я відвідую його не тільки для того, щоб лиш купити книжки (хоч це, звісно, також), але й для того, щоб зустрітись з авторами, почути їх.
Минулого року одним з таких авторів був Андрій Курков. Мене надзвичайно зацікавив його новий роман "Львівська гастроль Джимі Хендрікса". Почала читати - захопило, і виникло бажання прогулятися цими вуличками, описаними в книзі. Потім вирішила пофотографувати їх. От що з того вийшло. Ласкаво прошу на прогулянку Львовом за романом Андрія Куркова "Львівська гастроль Джимі Хендрікса".

 Територія біля Порохової Вежі

 Охоронець порохової вежі

"Алік сидів на лавці у скверику біля Порохової вежі. Сидів задумливо. Після неспокійного короткого сну, викликаного розповідями капітана Рябцева, йому захотілося вибратись у центр міста, хоча особливої потреби в цьому не було....Сидіння у скверику біля вежі заспокоювало і думки, і нерви, і погляд. Тут ніхто нікуди не поспішав. На сусідніх лавках розташувалися звичайні львів`яни - і літні, і молоді..."
"...Алік подивився на високі крони дерев, усіяні омелами. Прислухався. До вух долинув шерех червоніючого осіннього листя..."

"Алік думав про кафешку на Вірменській  -  єдину, що зберегла з давніх часів атмосферу доступності й "самотності": це коли сам підходиш до барменші, сам платиш і сам відносиш до свого столу замовлене....Кав`ярні ставали "цукернями", "шоколадницями" й іншими гламурними закладами для клієнтів, які шанують польські слова "шляхта" і "шляхетно" і приміряють їх на себе. Й Алік покидав одне за одним ці заклади, залишившись урешті-решт постійним клієнтом "Вірменки".

"Міліціонери завжди жили не по любові, а за статутом. Тому й виникали конфлікти, тому рвалися подовжувачі, за допомогою яких група "Супервуйки" ділилася музикою та піснями з навколишнім світом, який не доріс до вселенської любові"