Прогулянка Трускавцем. Джерела Едвард та Юзя.

Здавалася б недалекою є відстань від Львова до Трускавця. Проте чомусь мені ніколи досі не доводилось побувати у цьому відомому місті-оздоровнику. Звісно, важко пізнати нове для себе місце за декілька годин. Так як їхали ми у Трускавець вже з Меденичів і не самі, а з компанією з невеличкими дітьми, звісно, постало у нас питання - де б то поїсти у Трускавці і трохи відпочити. По дорозі телефонували знайомим, які бували тут раніше чи мешкали колись тут. Невеличких затишних ресторанчиків ніхто не міг порадити. Всі попереджали: самі ж розумієте, курортне місто. Але всі без винятку згадували ресторан "Ґражда" на території санаторію "Карпати". Мовляв, там і кухня хороша, і дітям буде рай, де поганяти і побігати. Чесно кажучи, були вже трохи втомлені і не хотілося мотати круги у пошуках щастя, тому в місцевих мешканців швидко попитали дорогу до санаторію і вже в`їзджали на величезну територію.

Скажу відверто, масштаби і доглянутість місцини мене приємно вразили. Знаєте, це одне з тих місць, коли саме перебування у тій затишній атмосфері може лікувати.А ще сподобались цікаві ковані скульптури. 

 Ось ця, для прикладу, називається "Сонячний годинник". І дійсно, ми звіряли годину. Тінь падає чітко. Дуже сподобалось і вразило.

 Приємна територія манить до відпочинку. Є де присісти - як на сонці, так і в тіні.

 Ще одна скульптура "Вертеп"

 А це "Мавка і Чугайстер"

 Ну і сам санаторій. 

Що стосується ресторану, то ми таки там обідали. Кухня українська.  Меню стандартне. Не можу нічого особливо хорошого сказати, як і поганого. Ціни середні як у Львові  в типовій ресторації. Загалом позитивні відгуки.

  А далі пішли на прогулянку містом. Ось так виглядає музей. Місто має древню історію. 

 Назва міста "Трускавець" до цього часу викликає суперечки істориків. Одні вважають, що "Трускавець" - це видозмінена форма польського слова truskawka - полуниця. Але полуниця з`явилася в Європі тільки після 1712 року і була привезена з Чілі французьким офіцером Фрез`є. А назва міста вперше зустрічається вже у XV ст. Інші вчені вважають, що на назву міста вплинула литовська мова. По-литовськи druska - це сіль, а Прикарпаття - відомий центр солеваріння. З цим промислом пов`язані назви багатьох населених пунктів Львівщини, наприклад: Стара Сіль, Ясениця Сільна, Солець, Солонсько. На користь цього варіанту свідчать тісні міждержавні стосунки Галицько-Волинського князівства і Великого Князівства Литовського у XII-XV ст.
   Датою офіційного заснування бальнеологічного курорту вважається 1827 р., коли тут було споруджено приміщення для перших 8 ванн.

Старі фото з просторів нету

 Сучасний Трускавець несе в собі настрій неспішності і атмосфери, коли хочеться просто гуляти-гуляти великим парком. Трохи дратують картаті вивіски крамниць-кіосків.

 А ось цей санаторій досить навіть колоритний 

 А ось і бювет. Ми фотографували в години, коли він зачинений, тому біля нього зовсім пусто. Але пройде 2 години і спостерігатиметься зовсім інша картина

 Джерело №6 «Едвард», будівля - пам'ятка архітектури XIX-XX століть. Являє собою стару шахту, за допомогою якої до 1910 року тут видобували озокерит. З 1910 року воду, розкриту шахтою, використовують у лікувальних цілях.

 Ось така скульптура зустрілась нам.

 І такий колоритний музика. Спочатку він почав для дітей грати "Голубой вагон", але потім на прохання однієї чудової панянки з нашої компанії дав джазу скрипці, ну вірніше коломийки. Заграв він на скрипці коломийку. Файнезно так!

 Джерело Юзя, у воді якого стільки гліцерину, що якщо нею вмиватися, то повертається нібито краса. Ну, ми, дівчата, звісно, вмились біля джерела. ) Але дійсно вода дуже м`яка.  

 Ось ми у бюветі. Тут людно. Кожен обирає те джерело, яке йому "прописав лікар". Найбільш популярним залишається "Нафтуся".

  Зображення упівців біля церкви.

 Іван Франко 

 У Львові часто ходжу теж по вул. С. Бандери

Ну і гелікоптерчик. Дітей зацікавив. 

Ще згадався випадок. Купили ми в самісінькому центрі Трускавця біля кіоску морозиво. Було нас багатенько і різне вибирали. Хтось хотів зразу ж їсти. Хтось хотів присісти десь на лавці. Заплатили гроші, взяли морозиво і пішли собі. Пройшли десь так метрів з 300 і доганяє нас той хлопчина, що морозиво нам продав: ми забули 2! Просто не помітили їх в пакеті приготовленому і не взяли. А він догнав нас, безголових, і віддав. От якщо він прочитає колись мій запис, то дякую йому ще раз. 

Дякую Трускавцю і його мешканцям. 

Їдемо далі.